З одного боку, самоосвіта – це «цілеспрямована систематична пізнавальна діяльність, керована самою особистістю, що слугує для вдосконалення її освіти», вона є неперервним продовженням загальної та професійної освіти,завдяки якій актуалізуються і розширюються знання, поповнюються прогалини в духовному розвитку людини.
З іншого боку, самоосвіта розглядається як «вид вільної діяльності особистості (соціальної групи), що характеризується її вільним вибором і спрямований на задоволення потреб у соціалізації, самореалізації, підвищення культурного, освітнього, професійного та наукового рівнів, отримання задоволення і
насолоди.