/Files/images/kartinka/0_8da4b_bc47fab5_orig.png

Увага!!!

На виконання наказу відділу освіти № 31 від 19.01.2016 "Про призупинення навчально-виховного процесу в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах відділу освіти Артемівської міської ради" для шкіл міста оголошено карантин з 20.01.2016 по 26.01.2016!!!

Орієнтовні матеріали

для дистанційного опрацювання учнями

навчального матеріалу

із зарубіжної літератури

на період карантину:

Матеріали для учнів 5х-11х класів

/Files/images/counting_girl_hc.gif

Пропоную Вашій увазі

кілька простих прийомів,

що дозволять родині з користю

використати час карантину:

1. Скласти кілька простих правил і обумовити разом з дитиною наслідки їх невиконання.

Наприклад, проводити за комп’ютером і телевізором не більше 2-3 годин на день (враховуючи і час на навчання), підтримувати кімнату в порядку, лягати в ліжко не пізніше обумовленого часу.

Наявність елементарних «правил нашого будинку» корисно завжди. Батькам це допомагає підтримувати порядок і сприятливу атмосферу, а дитині розуміти, що від неї очікують і тому відчувати себе впевненіше.

Пам’ятайте: правила слід встановлювати тільки тоді, якщо їх виконання можна проконтролювати і в разі невиконання одразу ж мати зворотний зв’язок.

2. Напередодні увечері або вранці допомогти дитині спланувати наступний день.

Навичці планувати свій час можна навчити навіть першокласника, хоча часові та просторові уявлення дитини змінюються в міру дорослішання – що молодший школяр, то складніше йому утримувати концентрацію уваги на своєму плані. Тому частіше потрапляє в ментальні пастки, тож більше потребує контролю з боку дорослого.

До слова, у США набирає популярність чудова програма для дошкільнят і молодших школярів «Інструменти мислення» (Tools of the mind). Метод був розроблений на основі теорії Виготського доктором Оленою Бодровою і Деборою Леонг. Метод дає приголомшливі результати з розвитку iq і обдарованості, його рекомендують Бюро розвитку освіти UNESCO і UNICEF.

Чоловік та дитина, ЮНЕСКО, ЮНІСЕВ

На відміну від традиційних методик розвитку інтелекту, націлених на раннє заучування і маніпулювання цифрами та літерами, метод розрахований на розвиток в дітях здібностей, пов’язаних з роботою префронтальної кори головного мозку.
Префронтальна кора відповідає за здатність до концентрації уваги, контролю за своїми імпульсами, емоційно-вольової саморегуляції.

Малюнок людського мозку

Одним із прийомів, яким користуються вихователі та вчителі в «Інструментах мислення» – це планування дітьми майбутньої гри або майбутнього дня. Навіть 3-річні діти, які ще зовсім не вміють писати, малюють послідовність своїх дій і в процесі гри звіряються з планом.

3. Увечері обговоріть з дитиною не тільки підсумки дня і досягнуті результати, а й наскільки послідовно вона дотримувалась свого плану.

Важливо допомогти дитині усвідомити головні «ментальні пастки» (у кожної дитини і дорослого вони свої) і в майбутньому бути більш уважною до імпульсів. Щоб допомогти дитині увійти в ритм роботи над якимось завданням може знадобитись пісочний годинник.

Можна також попросити дитину вести «емоційний щоденник» – тобто записувати або замальовувати свої емоції залежно від того, як просувається виконання завдань.
Відзначати успіхи або невдачі.

СмайлікіНе страшно, якщо дитина відволіклась або відійшла від плану. Найголовніше – бути уважним і помітити (я називаю це «зловити себе за хвіст» :).

4. Час Ч: читати, читати і ще раз читати.

Через загальну завантаженість і тиск масової культури відео-розваг у наших дітей залишається все менше часу на читання. Нині читаюча дитина – велика рідкість.
При відповідній підтримці батьків час карантину можна використати для прочитання необхідних книг.

Дівчинка читає на диваніДаєте завдання прочитати певну кількість сторінок протягом дня, а ввечері коротко обговоріть прочитане. Бажано, щоб твір був вам знайомий.

Сама багато уваги приділяю формуванню «літературного раціону» своїх дітей, і дуже рекомендую робити це всім батькам.

Книги, які прочитали в дитинстві ви, а потім і ваші діти, а також фільми, які ви подивилися разом, формують вашу загальну внутрішньосімейну культуру і мову спілкування. Характери і приклади поведінки персонажів можна використовувати для формування в дитині емоційного інтелекту і сильних рис характеру, посилаючись на його улюблених героїв.

Батьки можуть заглибитися в список літератури, запропонований школою, або попрацювати над своїм.

Для дошкільнят і молодших школярів альтернативою комп’ютерним розвагам можуть бути аудіоказки.

Щастя Вам і Вашим дітям!


Перелік улюблених книг, на які опиралась при підготовці цього матеріалу:

  1. Деніел Сігель «Виховання з розумом. 12 революційних стратегій розвитку мозку вашої дитини »
  2. Гордон Ньюфелд «Не втрачайте своїх дітей»
  3. Пол Таф «Як діти домагаються успіху»

Уроки карантину для батьків

Для здорових дітей карантин – бажаний сюрприз, для вчителів і батьків – додатковий клопіт. Вчителів хвилює те, що діти тільки розгойдалися, тепер темп втрачений і поки невідомо, скільки карантин протриває, і за рахунок яких годин наздоганяти навчальний план.

Головні занепокоєння батьків стосуються двох аспектів: безпека перебування дитини вдома, а також процес і якість проведення часу, якщо вся родина на роботі.

Одна з проблем, з якою все менше батьків здатні впоратись – це схильність дітей, залишаючись вдома, ув’язати в комп’ютерних розвагах. І якщо час канікул дорослі схильні планувати заздалегідь, то карантин створює всі умови, щоб «підвиснути у віртуалі».

Хлопчик друкує на комп'ютері, якого тягнуть за рукуУ цьому тексті я поділюсь деякими спостереженнями за дітьми, які перебувають «поза шкільними рамками», і запропоную батькам прості прийоми як налагодити режим перебування дітей вдома, аби вони залишалися в «інтелектуальному тонусі».

Ідеї, якими я ділюсь, в своїй основі містять досвід хоумскулінгу двох молодших школярів протягом року. У процесі такої форми отримання освіти як домашнє навчання, батьки беруть повну відповідальність за організацію процесу навчання вдома. Тому проблеми, з якими стикаються багато батьків школярів під час карантину (нудьга, тиняння без діла, застрягання у «віртуалі» і т.д.) нам добре знайомі.

Мені допомагав впоратись з організацією процесу спеціальний софт, в який закладався розклад на день. Але інші батьки знаходять і більш прості способи самоорганізації.

При правильній організації навчального процесу та тісному емоційному контакті батьків з дитиною карантин може стати приводом краще відчути навчальні навички своєї дитини і допомогти їй розвинути такі риси характеру: самостійність, відповідальність, здатність до планування та управління своїм часом, емоційно-вольову саморегуляцію.

Слід пам’ятати: за процес і якість проведення часу дитини відповідає ДОРОСЛИЙ.

Жінка допомагає хлопчику з завданням

У своїй роботі «Праця в її психічному і виховному значенні» один з найвидатніших педагогів XXI століття Костянтин Дмитрович Ушинський писав: «Більш за все необхідно, щоб для вихованця зробилося неможливим те лакейське проведення часу, коли людина залишається без роботи в руках, без думки в голові, адже в ці хвилини псуються голова, серце, моральність».

З тих пір багато води витекло, але принцип залишився тим самим: дорослий відповідає за якість проведеного часу, організовує і спрямовує діяльність дитини.

Під час карантину, якщо вчитель не створив віртуальний клас і не підтримує навчальний темп в режимі online, за якість проведення часу дитини відповідає сім’я.

Сама не з чуток знаю, що саме усвідомлення цього принципу може викликати спротив у батьків. Після робочого дня в зимові сонні вечори у нас часто не вистачає сил аби займатись із дітьми.

Тим не менш важливо розуміти, що будь-яка дитина, а особливо молодший школяр, потребує того, щоб його увага була спрямована авторитетним дорослим (а не однолітками) на те, що для нього корисно і відповідає віку (до слова, ступінь і способи опору – хороший маркер для вимірювання батьківського авторитету і ступеня впливу на дитину).

Згідно з дослідженнями автора теорії прихильності Джона Боулбі і його послідовника психолога Гордона Ньюфелда, «однією з головних проблем віртуальної близькості є те, що вона відсторонює дітей від присутніх в їхньому житті дорослих, замінюючи їх ровесниками. Явище орієнтації на ровесників насправді передувало технологічній революції, підготувавши грунт для нинішнього засилля електронних засобів комунікації. Коли діти орієнтовані на ровесників, вони воліють проводити час з ними, а не з дорослими, які за них відповідають. Хоча орієнтація на ровесників досить звичайна для сучасного суспільства, це явище “загубленої” прихильності абсолютно суперечить умовам, необхідним для людського розвитку, що призводить до масової затримки розвитку.

Це саме те, що виявляють наші дослідження, – багато сучасних дітей і підлітків не дорослішають у міру зростання. Епідемія незрілості поширюється.

Дитячий мозок і свідомість формуються під впливом тих видів діяльності, в які ми найчастіше залучаємося.

Віддавати розвиток своєї дитини на відкуп розробникам комп’ютерних ігор чи ні – це ВИБІР батьків.

Процес навчання, пов’язаний з тренуванням пам’яті, уваги, мислення, волі, тіла і є тренуванням нашого мозку. Це стосується як навчального, так і канікулярного і «карантинного» часу. І, так, це йде в розріз зі звичним для багатьох дітей «законним правом відпочити» будь-якими доступними способами.

Малюнок людської голови з різнокольоровими кулькамиТут немає нічого ціннішого, ніж усвідомлений погляд батьків. На думку Деніела Сігела, професора психіатрії медичної школи Univesity of California, всесвітньо відомого фахівця у царині дитячої, підліткової та дорослої психоневрології, все, що відбувається з дитиною, впливає на те, як розвивається її мозок.

Існує велике поле наукових даних про нейропластичність, які підтримують ту точку зору, що батьки можуть напряму формувати мозок своєї дитини в процесі його росту і розвитку, пропонуючи відповідний досвід переживань. Наприклад, час, проведений за екраном – комп’ютерними іграми, телевізором і в соціальних мережах – змушує мозок певним чином «монтуватись».

Якщо ми все життя підтримуємо мозок в тонусі, забезпечуючи собі посильні фізичні та розумові навантаження, наш мозок і тіло схильні довше залишатися здоровими, а розум ясним.

«Vайбутнє залежить від того, наскільки наполегливо ти створюєш можливості для тренування свого мозку (а з ним і навичок, компетенцій, якостей характеру)». За теперішньої максимальної динаміки змін запорукою успіху стає усвідомлене використання нашого часу та енергії.

Сайт, де можна переглянути зміст статті:

http://www.lelechenya.info/uroky-karantynu-dlya-batkiv/

Дистанційне навчання в загальноосвітній школі:

потреба чи неминучість?

"Освіта через усе життя" - нова формула освіти, необхідність якої вимагає сучасна цивілізація з її гуманізацією і демократизацією суспільних відносин, швидкою зміною техніки і технологій.

На сьогодні це можливо лише за умови впровадження сучасних ідей і технологій освіти. Саме ця потужна науково-педагогічна база в сукупності з сучасними розробками в галузі інформаційних засобів сприяє розвитку дистанційного навчання.

Довгий час зміст навчання у вітчизняній середній школі було уніфіковано, не враховувались реальні потреби і життєві прагнення окремих школярів, їх індивідуальність. Після ухвалення нового закону про освіту ситуація принципово змінилася. Основний акцент у системі освіти зараз робиться на інтелектуальному і моральному розвитку особистості, що передбачає необхідність формування критичного мислення, бути самостійним, уміти вчитися, вміти працювати з інформацією (у тому числі і з іноземною). Ясно, що існуюча структура освіти старшої ступені школи ефективно реалізувати ці завдання не в змозі. Тому в старших класах школи передбачається профільне навчання учнів. Основна ідея оновлення старшої ступені загальної освіти полягає в тому, що освіта тут має стати більш індивідуалізованою, функціональною та ефективною.

Природно, виникає питання, як організувати навчальний процес у старших класах таким чином, щоб учні мали можливість в більшій мірі задовольнити свої запити, краще підготуватися до продовження навчання в обраному ними освітньому закладі, усвідомити, наскільки правильно зроблений вибір. За прогнозами ЮНЕСКО, у XXІ столітті діти будуть проводити в школі лише 30-40% часу, 40% - буде відведено на дистанційне навчання, а решта - на самостійне. Саме тому важливо особливо ретельно підійти до розробки теоретичних основ дистанційного навчання.

Головним завданням дистанційного навчання є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей людини за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, у тому числі, доступних в Інтернеті. А оскільки Інтернет – це світова інформаційна мережа, то вона може бути одним із засобів дистанційного навчання, тому що її дані допоможуть учням (і викладачам) створити повну інформаційну картину з питань, що їх цікавлять.

Мережа Інтернет постійно розширює свої можливості, сервіси, розміщену з її допомогою інформацію, яка є значущою з точки зору освіти. Так, сучасні засоби телекомунікації, залучені майже в усі галузі освітньої діяльності, використовуються у процесі підготовки школярів і студентів, дають можливість появи нових форм освіти, без яких стає неможливим розв’язання постійно поновлюваного спектру завдань, що висуває сучасна освіта. Наприклад, однією з можливих галузей ефективного застосування Інтернет-технологій у загальній середній освіті може стати профільна освіта старшокласників. Завдяки таким технологіям до освіти школярів у межах досить вузьких профільних напрямів підготовки можуть бути залучені спеціалісти-професіонали з ВНЗ, яких, із зрозумілих причин, кожна школа не має. І це лише один із можливих аргументів, що говорять про необхідність створення і залучення системи профільної освіти школярів з використанням Інтернет-технологій.

Інтернет багатофункціональний – поряд із функціями пошуковою (каталоги, колекції посилань) та інформаційною (електронні бібліотеки, віртуальні центри, бази даних, електронні книги і журнали, методична література) він виконує інтерактивну функцію, що дозволяє дітям (і викладачам) спілкуватися за допомогою електронної пошти, форумів і на персональних чатах, а також влаштовувати відеоконференції.

З розвитком Інтернету отримує подальший розвиток і технологічну реалізацію ідея відкритої освіти. Така форма освітнього процесу залучає учня у відкриті системи інформаційних баз даних, знімає просторово-часове обмеження в роботі з різними джерелами інформації, що досить актуальне в сучасному постіндустріальному, інформаційному суспільстві. Відкрита освіта передбачає використання нових засобів телекомунікацій, залучаючи школяра до широкого відкритого інформаційного світу, також дозволяє молодій людині нової соціальної формації повніше реалізувати свої потенційні можливості. Без такого підходу не можливий розвиток індивідуальності, а в цілому – не можлива й еволюція всього суспільства.

Для дистанційного навчання дуже важливий зв’ язок з учнем, тому що сучасне навчання (а особливо дистанційне) тяжіє до індивідуалізації. Під час очного навчання кожен має можливість поставити питання й одразу отримати відповідь. Учень, що знаходиться на відстані, не має такої можливості. З часом у нього може згаснути інтерес, розсіюватися увага. Дитині важко стимулювати себе до самостійного навчання, оскільки вона не знаходиться в колективі, де існує ще й такий стимул як конкуренція (наприклад, бути найкращим учнем у класі) або просто проведення емоційної дискусії з певного питання. Тому до викладача, що працює в системі дистанційного навчання, є певні вимоги: відповідати дуже швидко на листи; хвалити оперативність слухачів; встановити чіткий графік спілкування в режимі on-lіne і чітко його дотримуватися; створити атмосферу психологічного комфорту та ін. Важливо створити сприятливий настрій, емоційне піднесення. Учень має відчути, що його викладач не суворий контролер, а добрий учитель, який завжди допоможе. Необхідно створити умови для повноцінної самореалізації учня, прояву успішності, самоствердження, підвищення його самооцінки.

Істотною рисою дистанційної педагогічної діяльності є її орієнтування на освіту школярів, яка базується на організації пізнавальної діяльності в індивідуальних і колективних формах у вигляді діяльності самоосвітньої; системну діагностику особистих якостей учня і підтримка його індивідуального зростання; використання можливостей інформаційного освітнього середовища. Значущим фактором для досягнення якісних результатів є рівень організації педагогічного процесу мережевим викладачем.

У дистанційному навчанні важливо знати кожного учня, його особливості: інтроверт ваш учень чи екстраверт, мислить він більш логічно, раціонально чи дуже емоційний, спирається більше на відчуття, емоції, отже, варто організувати ситуацію для активної участі у дискусіях, інтроверту – індивідуальне письмове завдання, у якому він проявиться більше.

Створення комфортних умов полягає у відборі відповідного змісту з предмету, розширення його інформаційного поля за рахунок міжпредметної інтеграції з урахуванням індивідуальних особливостей, інтересів і нахилів старшокласників, зони їх найближчого розвитку. Предметний зміст при цьому набуває практикозорієнтований характер і забезпечує не тільки вміння розв’язувати міжпредметні завдання, пов’язані з предметним змістом, але і сприяє становлення інформаційної, комунікативної компетентності школярів, наприклад через розв’язання ситуаційних завдань, участі у проектній діяльності, дискусіях [11; 2]. Крім того, для успішного здійснення процесу дистанційного навчання мережевий викладач і педагог-куратор мають володіти технологічними аспектами організації освітньої діяльності школярів, які містять у собі різні прийоми роботи в форумі, чаті, теле- і відеоконференціях, а також з електронною поштою та іншими комунікаційними засобами.

Дистанційне навчання дозволяє реалізувати такі принципи:

  • доступність навчання, а саме подолання фізичних обмежень людини, розширення аудиторії учнів;
  • індивідуальна спрямованість навчання, створення комфортних умов для школярів і вчителів, урахування індивідуальних психологічних особливостей (сприйняття, пам’яті, мислення), індивідуальний темп навчання;
  • розвиток інформаційної культури, навичок роботи із сучасними засобами інформатизації і телекомунікації;
  • соціалізація навчання, урахування особистісно-комунікативних особливостей учнів [13; 1].

Основними перевагами дистанційного навчання є: екстериторіальність, синхронний і асинхронний режими взаємодії учасників навчального процесу: викладач – учень, учень – учень, учень – навчальна група; можливість залучення до навчання спеціалістів із певних галузей; одночасне з вивченням інших предметів практичне засвоєння інструментів ІКТ – створення додаткових умов для впровадження ІКТ в освітні системи тощо.

Отже, стрімкий розвиток глобалізації впливає на всі сфери життя людей – особистісну, соціальну, культурну. Політичний та технічний прогрес у найближчому майбутньому призведе до спілкування "на рівні людства". Супутниковий зв'язок та Інтернет руйнують всі бар’єри в сучасному світі. Розвиток туризму, масової культури, масового продукту – усе веде до єднання в медіа просторі, а основним засобом спілкування стає мова.

Дистанційне навчання покликане допомогти в глобальному освітньому просторі, воно виступає як ефективне доповнення традиційних форм освіти, як засіб часткового вирішення її нагальних проблем, зокрема, надає можливість одночасно з гнучким за часом і високопрофесійним за змістом вивченням різних предметних розділів знань, формуванням умінь і навичок роботи з багатьох навчальних дисциплін забезпечити інтенсивне практичне застосування тими, хто навчаються, методами і засобами інформаційно-комунікаційних технологій, розвиває уміння і навички у сучасній науці і практиці. Впровадження елементів дистанційної форми навчання в школі є необхідною умовою для досягнення сучасного рівня якості освіти.

Дистанційне навчання школярів

Організаційно-методичні матеріали

Щодо організації навчання школярів у 2014-2015 навчальному році

Совет директорам, методистам, заместителям директоров по организации
дистанционного обучения в общеобразовательных учебных заведениях Донецкой области


Рекомендации для педагогов по организации самостоятельного обучения учащихся


Рекомендации по психологическому сопровождению самостоятельного обучения учащихся


Для ученика: Как самостоятельно учиться


Советы родителям школьников по организации самостоятельного обучения детей


Навчання та самонавчання школярів у дистанційному форматі

Форми організації навчального процесу при дистанційному навчанні

Список ресурсів для використання в навчальному процесі дистанційного формату

Освітній он-лайн ресурс «Школа сучасних знань»

Освітні платформи з безкоштовними IT-курсами російською та українською мовами

Відеоуроки з основних предметів шкільної програми

5 полезных сайтов для украинских школьников и их родителей

Включення дітей з особливими потребами

в систему дистанційного навчання

Вирішення нових завдань, поставлених перед системою освіти України процесами державотворення, кардинальними змінами в суспільно-політичному житті, вимагає вироблення адекватної організаційної структури системи освіти, яка б забезпечувала перехід до системи освіти на основі сучасних технологій. Вирішення цієї проблеми можливе завдяки впровадженню всесвітньо відомої системи дистанційного навчання.

Історія дистанційного навчання почалася у 1840 році, коли англійський педагог Ісаак Пітман запропонував навчання через поштовий зв'язок для студентів Англії. У 1856 році Чарльз Тюссе та Густав Лангеншейдт розпочали викладання мови заочною формою у Німеччині. У 80-х роках ХХ ст. поширився термін "дистанційна освіта" (ДО), основною характеристикою якої є відокремлення вчителя від учня.(1) Дистанційна освіта - це термін, який використовують стосовно широкого спектру освітніх програм і курсів, починаючи від курсів підвищення кваліфікації, що не мають акредитації, закінчуючи акредитованими програмами освіти, які реалізують можливість тісного спілкування студентів та учнів зі своїми викладачами і однокурсниками, як це відбувається в очному навчанні. Для того, щоб забезпечити ефективну взаємодію, під час дистанційного навчання використовуються: інтерактивні комп’ютерні програми, Інтернет, електронна та звичайна пошта, телефон і факс. Дистанційна освіта стала надзвичайно популярною формою навчання завдяки своїй зручності та гнучкості. Вона дозволяє багатьом людям продовжувати освіту, звільняючи їх від необхідності відвідувати заняття за встановленим розкладом. Ті, хто навчається дистанційно, можуть обирати можливість занять згідно власного розкладу в слушний для себе час.

Цей вид навчання дозволяє отримати освіту всім категоріям населення - від домогосподарок до менеджерів вищої ланки, що бажають отримати другу вищу освіту. Дистанційне навчання дає можливість в короткі строки застосовувати отримані знання на практиці, адже воно створене для отримання освіти без відриву від виробництва.

Сьогодні дистанційна освіта - поширене явище у багатьох країнах світу, і з кожним роком її популярність зростає. Серед провідних європейських навчальних закладів, які використовують дану форму організації процесу навчання, слід відзначити Відкритий університет Великої Британії заснований в 1969 році як незалежний навчальний заклад для надання "другої" можливості працюючим дорослим людям одержати або продовжити свою освіту, Іспанський Національний університет дистанційної освіти, заснований Парламентом в 1972 р. з метою надання вищої освіти всім тим, хто з різних причин не може навчатися за програмами традиційних університетів та Заочний університет міста Хаген (земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина). Створюються бібліотеки в мережі Internet та бази даних, які допомагають здійснювати процес навчання.(2)

Розвиток дистанційної освіти в Україні розпочався значно пізніше, ніж в інших європейських країнах і здійснювався за умов низького рівня інформатизації українського суспільства, незначної кількості оснащення комп'ютерною технікою шкіл України та відсутності спеціальних методик дистанційного навчання. Тобто, теоретичні, практичні та соціальні аспекти дистанційної освіти були розроблені в нашій країні недостатньо. Кількість наукових організацій та вищих навчальних закладів України, які активно розробляють або використовують відповідні курси дистанційного навчання, досить незначна.

Перші кроки до розвитку ДО в Україні були зроблені ще наприкінці 90-х років. У лютому 1998 р. Верховна Рада прийняла Закон України "Про національну програму інформатизації", в якому формулюються задачі з інформатизації освіти та визначаються напрямки їх реалізації. З моменту прийняття цього Закону, у системі освіти України відбувається ряд позитивних змін у галузі інформатизації та освоєння Internet. (3)

В 2000 році Міністерство освіти та науки України затвердило "Концепцію розвитку дистанційної освіти в Україні", яка передбачає створення в країні системи освіти, що забезпечує розширення кола споживачів освітніх послуг, реалізацію системи безперервної освіти "протягом всього життя" та індивідуалізацію навчання при масовості освіти.(4) В рамках цієї концепції був створений Український центр дистанційної освіти на основі Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут", який надав можливість проводити в Україні курси навчання для викладачів вищих навчальних закладів (ВНЗ), розроблювачів дистанційних курсів і укладати договори з ВНЗ про співробітництво з метою координації створення системи дистанційної освіти в Україні.

Незважаючи на досить об'ємний перелік позитивних якостей дистанційної освіти, в ній, як і в будь-якій іншій формі навчання, можна виділити декілька недоліків. По перше, досить вагомою проблемою є низька пропускна спроможність електронної мережі під час навчальних чи екзаменаційних телеконференцій. Через це передусім страждають дистанційні студенти та учні невеликих міст та сіл України, яким, власне, найбільше підходить ДО через географічну віддаленість від наукових осередків. По друге, варто також виділити недостатній безпосередній контакт

між персональним викладачем (тьютором) та дистанційним учнем через надзвичайну професійну завантаженість вітчизняних педагогів. Студенти та учні закордонних дистанційних курсів можуть отримувати відповіді на свої листи вже через кілька годин, оскільки викладачів в країнах зі значним досвідом впровадження ДО набагато більше, ніж студентів. На жаль, в Україні склалася протилежна ситуація - бажаючих отримати дистанційну освіту у нас багато, а досвідчених викладачів, знайомих з новітніми технологіями дистанційного спілкування, обмаль.

Досягнення в галузі дистанційного навчання, якими б вони не були, на жаль, не завжди доступні для учнів з особливими потребами. Із середини XX століття в більшості країн світу соціальна політика відносно осіб з особливими потребами ґрунтується на принципі рівних можливостей. На 48-й сесії ООН 20 грудня 1993 року були прийняті правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів.(5) У них наголошено, що реабілітація має на меті допомогти інвалідам досягти оптимального фізичного, інтелектуального, психічного та соціального рівня діяльності, надаючи тим самим можливість поліпшити якість їхнього життя, розширити рамки їхньої незалежності. Серед основних сфер реалізації принципу рівних можливостей молодих інвалідів є доступність освіти з подальшим працевлаштуванням. Здобуття повноцінної освіти, професійне визначення є дуже важливим фактором у житті кожної людини, а для інваліда набуває особливого значення. Переважна більшість молодих людей із обмеженими функціями здоров'я не має можливості реалізувати себе, отримати освіту. В України, на жаль, відсутні в необхідному обсязі підручники, посібники, комп'ютерні програми, які враховують особливості сприймання та перетворення інформації цією категорією учнів. Система дистанційного навчання може запропонувати їм шлях до реалізації своїх прав на отримання освіти.

Кроком на шляху до вирішення цих питань стало впровадження у 2003 році в спеціальній загальноосвітній школі „Надія” програми дистанційної освіти: „Дистанційне навчання дітей – інвалідів та дітей з вадами фізичного та психічного розвитку”. Лабораторія дистанційного навчання, що була створена на початку проекту, поставила перед собою завдання розробити програмно - методичне забезпечення дистанційного навчання учнів з особливими потребами. Були створені шкільна мережа та веб-посібники з декількох освітніх дисциплін. Один з них є веб-посібник з Всесвітньої історії.

На відміну від звичайних посібників, які містяться на звичайних носіях, він був розроблений виключно для роботи в мережі. Він відповідає всім вимогам створення посібників з даної дисципліни та містить курс Всесвітньої історії для старшої школи.

Особливістю цього посібника є те, що його використання розраховано на можливості учнів з особливими потребами. Розташування навчальної інформації, ілюстративного блоку та блоку завдань направлено на їх сприйняття.

Завдяки проекту „Дистанційне навчання дітей – інвалідів та дітей з вадами фізичного та психічного розвитку” зроблені перші кроки на шляху до вирішення проблеми надання якісної освіти учням з особливими потребами.

1. Історія становлення освіти в Німеччині / [брошура німецького посольства] – 2007.

2. Звіт ЮНЕСКО про стан освіти в ЄС: збірник ЮНЕСКО за 2007р.

3. Постанова Верховної Ради України від 06.07.2000р. № 1851-ІІІ "Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2000-2002 роки;

4. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні: Міністерство освіти і науки України, 2000. – ( Нормативні директивні правові документи).

5. Стандартные правила обеспечения равных возможностей для инвалидов : зб. нормат. док. - "Официальные отчеты Генеральной Ассамблеи", сорок восьмая сессия, Дополнение N 49 (А/48

Вкладення
Кiлькiсть переглядiв: 3096

Коментарi